Папірус був попередником паперу. Тому, папір отримав назву «папір» у німців, «пейпер» — в англійців, «папель» — у іспанців. 

 Декотрі мовні групи вивели свої етимологічні особливості, притаманні тільки їм: в росіян «бумага», в італійців «Carta» (латиною «папірус»), у македонців «Хартија».

 Відтак по мірі поширення паперу, засвоювалося в різних національних культурах відповідне й наймення цього матеріалу (продукту), які несуть у собі два напрями: за назвою рослини і за назвою процесу виготовлення.

 Українською назва папір вкоренилася через вплив грецьких і православних культурних традицій в українському суспільстві.